Верховый Бог сидит на троне
И созерцает не спеша.
Его блистательной короне
Вселенная покорена.
Одной рукой Он держит вечность,
А во второй - наш каждый миг
И пропускает бесконечность,
Сквозь пальцы,
Как седой
старик.
Из под бровей Он взглядом судит
Как мы живем, себя влача:
Спектакли, встречи, браки, судьбы,
А так же и по мелочам,
Когда ты, как под впечатленьем
Проводишь свой вседневный суд:
Какое платье к дню рожденья
Одеть тебе, какой каблук,
Как волосы свои расправишь,
На косу брошку прицепив,
Как утром, потянувшись встанешь
Себя зеркально оценив.
В твоих глазах есть мера вкуса
Тобою не исчерпана
Как небеса звенят Иисусом
В церковные колокола.
Твой суд вершится на вершинах
И потому прекрасен мир
В разнообразии картины
И Богу Тело сотворив.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Оцените произведение:
(после оценки вы также сможете оставить отзыв)
сидой старик с пальцАми...
иисус с платьицАми...
про триединство? ухо
не слышит здесь про духа.
стишок немного туп.
кто крититкует - глуп.
Ах! автору конечно же хвала!
все авторы - страдальцы...
седой старик сквозь пальцы
Христом звонит в колокола! Комментарий автора: Оно, дурное, думает,
Что что-из себя
Все выдаст нечто умное
Но каждый раз - фигня.
Проза : Студентки - Таисия Кобелева У новелі «Студентки» образ Єви-Ніколь і її брата Джеймса, як іноземців, я вибрала не просто так. Кожна людина, стаючи християнином, отримує від Бога якесь завдання, щоб виконати Його план спасіння людства. Іноді людина виконує це завдання далеко віл свого дому. Ніколь не вважала це місто своїм домом назавжди, вони з братом постійно чекали можливості повернутись на Батьківщину. Так само кожен християнин вважає Землю своїм тимчасовим домом. Тут він виконує Божий задум для нього, адже всі люди народились не просто так.\\r\\n В образі Джеймса показаний той старший брат, про якого мріє кожен. Джеймс опікується своєю сестрою і докладає до її навчання чималих зусиль. Він став опорою своїй молодшій сестрі, яка сама б не вижила в чужій країні і чужому місті.\\r\\n Коли Єва познайомила Лізу, а Джеймс Олега, з Богом, вони виконали своє завдання тут і могли повернутись додому.\\r\\n Ліза і Настя на початку твору – символи дівчат, які вважають, що усім для повного щастя, не вистачає бойфренда. Тому вони більше ніяк не могли пояснити веселий настрій своєї сусідки.\\r\\n Ліза – людина, яка шукає сенс свого життя, шукає наполегливо. Будучи на дні відчаю, вона спочатку піддається йому і кидається на Єву з ножем, потім кидає її під машину. Злякавшись свого вчинку, дівчина трішки бере свої відчуття під контроль і зривається на Насті. На самому дні відчаю Бог подав їй свою Руку через пісню, яку вона почула через відкриті вікна Дому Молитви. Там лунала пісня Олександра Бейдика «Отпусти».\\r\\n Настя – образ впертих людей, яким не жаль нікого, крім себе. Однак в кінці твору вона теж приходить до Бога.\\r\\n
